МІНОГА КАРПАТСЬКА

МІНОГА КАРПАТСЬКА

Eudontomyzon danfordi Regan, 1911

Клас — Міноги (Petromyzontida), ряд — Міногоподібні (Petromyzontiformes), родина — Міногові (Petromyzontidae). Один з 4-х видів роду, один з 2-х видів роду у фауні України.

Зникаючий.

Ендемік бас. Тиси і Тимішу. В Україні зустрічається тільки в бас. Тиси на Закарпатті.

Чисельність і причини її зміни

Різко скоротилася з 1970-х pр. Порушення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного та біологічного режимів, спричинені господарською діяльністю.

Особливості біології та наукове значення

Тіло видовжене, вугроподібне, голе, в передній частині з кожного боку по 7 зовнішніх зябрових отворів. У дорослих особин добре розвинені очі, рот, на дні присмоктувальної лійки, зуби рогові, розташовані на верхньо- і нижньо-щелепових платівках, на поверхні ротової лійки і на язиці. Для цієї, як і для інших міног, характерний метаморфоз — складні перетворення в зовнішній і внутрішній будові, — після якого личинка-піскорийка перетворюється на дорослу тварину. Личинка має слабко розвинені очі, занурені під шкіру, рот без присмоктувальної лійки і без зубів, зяброві отвори розташовані у борозенці. Найбільша довжина дорослих до 30 см, маса до 25-30 г, личинок — до 24,5 см і 20-25 г, тривалість життя загалом 5,7-7,3 роки, з яких 4,2-5,2 роки — личинкова стадія, 1-5 міс. триває метаморфоз і на дорослий стан припадає 17-21 міс. Голова і спина попелясто-сірі, сірувато-блакитнуваті, боки світліші, часто з рожевим або металевим вилиском, черево жовтувато- або бруднувато-біле.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Заборона вилову, виявлення типових місць перебування і встановлення там заповідного режиму. Занесена до ЧКУ (1994), МСОП та Європейського червоного списку.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

Господарське та комерційне значення

Промислового значення не має.

Основні джерела інформації