МІНОГА КАРПАТСЬКА
Eudontomyzon danfordi Regan, 1911
Клас — Міноги (Petromyzontida), ряд — Міногоподібні (Petromyzontiformes), родина — Міногові (Petromyzontidae). Один з 4-х видів роду, один з 2-х видів роду у фауні України.
Зникаючий.
Ендемік бас. Тиси і Тимішу. В Україні зустрічається тільки в бас. Тиси на Закарпатті.
Чисельність і причини її зміни
Різко скоротилася з 1970-х pр. Порушення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного та біологічного режимів, спричинені господарською діяльністю.
Особливості біології та наукове значення
Морфологічні ознаки
Тіло видовжене, вугроподібне, голе, в передній частині з кожного боку по 7 зовнішніх зябрових отворів. У дорослих особин добре розвинені очі, рот, на дні присмоктувальної лійки, зуби рогові, розташовані на верхньо- і нижньо-щелепових платівках, на поверхні ротової лійки і на язиці. Для цієї, як і для інших міног, характерний метаморфоз — складні перетворення в зовнішній і внутрішній будові, — після якого личинка-піскорийка перетворюється на дорослу тварину. Личинка має слабко розвинені очі, занурені під шкіру, рот без присмоктувальної лійки і без зубів, зяброві отвори розташовані у борозенці. Найбільша довжина дорослих до 30 см, маса до 25-30 г, личинок — до 24,5 см і 20-25 г, тривалість життя загалом 5,7-7,3 роки, з яких 4,2-5,2 роки — личинкова стадія, 1-5 міс. триває метаморфоз і на дорослий стан припадає 17-21 міс. Голова і спина попелясто-сірі, сірувато-блакитнуваті, боки світліші, часто з рожевим або металевим вилиском, черево жовтувато- або бруднувато-біле.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Заборона вилову, виявлення типових місць перебування і встановлення там заповідного режиму. Занесена до ЧКУ (1994), МСОП та Європейського червоного списку.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Господарське та комерційне значення
Промислового значення не має.
Основні джерела інформації
Автор: Ю.В. Мовчан Малюнок: І.В. Маханьков
