ОСЕТЕР РОСІЙСЬКИЙ

Acipenser gueldenstaedtii Brandt et Ratzeburg, 1833

Таксономічна належність

Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Осетроподібні (Acipenseriformes), родина — Осетрові (Acipenseridae).Один з 17-ти видів роду, один з 5-ти видів роду у фауні України. Раніше розглядався в ранзі підвиду Осетер чорноморсько-азовський — A. gueldenstaedtii colchica (V. Marti, 1940).

Природоохоронний статус виду

Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні

Басейни Чорного, Азовського, Аральського і Каспійського морів. В Україні трапляється в пн.-зах. частині Азовсько моря, біля берегів Криму і в пн.-зах. частині Чорного моря.

Чисельність і причини її зміни

Невисока, в останні 25-30 років невпинно падає. У невеликій кількості заходить у Дунай, поодинці в Дніпро, зрідка в Дністровський лиман і фактично не заходить в Пд. Буг, Сів. Донець і річки Пн. Приазов'я. Зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, в результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої гідротехнічним будівництвом; забруднення води, надмірний вилов.

Особливості біології та наукове значення

Прохідна придонна риба, яка постійно живе в морі, а на нерест заходить у річки. Нерестові міграції двічі на рік: восени, з серпня по січень і навесні, з березня — початку квітня до травня — початку червня, при температурі води 6-11 °С, масово при 15°С. Статевої зрілості самці досягають у віці 8-14 років при довжині понад 90-100 см, самки в 10-17 років при довжині по¬над 105-110 см. Нерест з кінця квітня — початку травня до середини червня, при температурі води 11-22°С, на глибоких ділянках корінного русла із швидкою течією і піщано-гальковим або кам'янистим ґрунтом. Плодючість до 800 тис. ікринок. Ікра донна, клейка. Плідники після розмноження, а згодом і молодь, скочуються на місця нагулу. Молодь харчується донними безхребетними (ракоподібними, личинками комах та ін.), дорослі споживають молюсків, крупних ракоподібних та рибу.

Морфологічні ознаки

Тіло довге, веретеноподібне, товсте. Рило коротке, тупе, заокруглене. Вусики розміщені ближче до преднього кінця рила, ніж до рота. Найбільша довжина понад 2 м, маса понад 100 кг, в уловах зустрічаються особини завдовжки 1,3-1,6 м і масою близько 30-40 кг; тривалість життя понад 50 років. Верхня третина тіла темно-сіра, бурувата, часто майже чорна, боки сіруваті, молочно-сірі з блакитним вилиском, зрідка зеленкуваті, черево жовтувате або молочно-біле.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Заборона вилову, створення умов для природного нересту, будування рибоводних заводів у пониззі Дунаю та ін місцях. Занесений до МСОП, Бернської та Боннської конвенцій, QTES та до Європейського червоного списку.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

Можливе. Біотехніка штучного розведення випробувана на Волзі, Доні, Кубані, Дніпрі.

Господарське та комерційне значення

Цінна промислова риба, чисельність якої в наших водах зараз впала до критичної межі.

Основні джерела інформації

Берг, 1948; Виноградов, 1960; Световидов, 1964; Мовчан, 1967, 1988, 2000, 2001, 2005; Салехова и др., 1987; The freshwater...,1989; Каталог коллекций, 2003; Болтачев, 2003.

Автор: Ю.В. Мовчан Малюнок: А.В. Білоусова, А.І. Щетинин